Які вулиці в Черкасах перейменували на честь борців за незалежність України у ХХ столітті

Новини

Управління інформаційної політики Черкаської міської ради продовжує цикл просвітницьких матеріалів про нові назви, які нещодавно отримали вулиці та провулки Черкас.

Нагадаємо, що на сесії міської ради 22 грудня у Черкасах з’явилося більше сотні нових топонімів. Вулиці, провулки, узвози та сквери замість проросійських назв отримали найменування на честь українських та черкаських діячів. Серед них — і імена борців за незалежність України у ХХ столітті.

Вул. Степана Бандери (попередня назва – вул. Можайського)

Степан Андрійович Бандера - український політичний діяч, революціонер, один із радикальних та чільних ідеологів, практиків і теоретиків українського націоналістичного руху XX століття, після розколу Організації українських націоналістів — голова Проводу ОУН-Б. Як активний діяч Української військової організації та ОУН має законодавчо визначений статус Борця за незалежність України у XX сторіччі. В 2010 посмертно нагороджений званням Героя України.

Вул. Євгена Коновальця (попередня назва – вул. Генерала Рибалка)

Євген Михайлович Коновалець - український державний, військовий та політичний діяч, полковник Армії УНР, командир Січових Стрільців, член Стрілецької Ради, командант УВО, голова Проводу українських націоналістів, засновник та перший голова ОУН, один із ідеологів українського націоналізму. Старший брат Мирона Коновальця. Відповідно до українського законодавства може бути зарахованим до борців за незалежність України у ХХ столітті.

Вул. Симона Петлюри (вул. Василини)

Симон Васильович Петлюра – український державний, військовий та політичний діяч, публіцист, літературний і театральний критик. Є нащадком давнього козацького роду. Організатор українських збройних сил. Член Генерального секретаріату Української Центральної Ради на посаді Генерального секретаря з військових справ. Політв'язень при владі Павла Скоропадського . Головний отаман військ Української Народної Республіки (УНР). 2-й Голова Директорії УНР. Борець за незалежність України у ХХ сторіччі. Є національним героєм України.

Вул. Юрія Тютюнника (попередня назва - вул. Генерала Коротєєва)

Юрій Йосипович Тютюнник - український військовий діяч, генерал-хорунжий армії УНР. Видатний український військовий та політичний діяч, один із лідерів національно-визвольних змагань за незалежність України 1917-1921 років, генерал-хорунжий Армії УНР, автор кількох книг-спогадів про громадянську війну в Україні, співавтор сценарію фільму «Звенигора».

Вул. Ольги Чемерис (вул. Івана Ле)

Ольга Чемерис - підпільниця ОУН (б), працівниця СБ ОУН (б) Псевда: «Дніпрова», «Вікторія», «Вогнезора». Борець за незалежність України у XX сторіччі.

Вул. Євгена Чикаленка (попередньо – пров. Праці)

Євген Харлампійович Чикаленко - визначний громадський діяч, благодійник, меценат української культури, агроном, землевласник, видавець, публіцист. Один з ініціаторів скликання Центральної Ради.

Пров. Чорних Запорожців (пров. Олега Кошового)

«Чорні запорожці» або «чорношличники»; повна назва - кінний дивізіон 2-го Запорізького полку (згодом 1-й полк Чорних запорожців) - військове формування кавалерії армії Української Народної Республіки, що існувало в 1918-1920 роках. Перша згадка про те, що чорні шлики та чорні черкески використала кінна сотня 2-го Запорозького полку, датовано 29 квітня 1918 р., коли у Полтаві було проведено парад на честь того, що місто взяли українські війська.

Пров. Юрія Липи (пров. Молоткова)

Юрій Іванович Липа - український громадський діяч, письменник, поет, публіцист, лікар, автор української геополітичної концепції. Один з ідеологів українського націоналізму. Вважається одним з провідних українських філософів першої половини ХХ століття. Відповідно до українського законодавства може бути зарахований до борців за незалежність України у ХХ сторіччі.

Пров. Михайла Білинського (пров. Нахімова)

Михайло Іванович Білинський - український військовий діяч, контр-адмірал УНР. Наприкінці 1917 р. - один з організаторів українського морського міністерства. Міністр морських справ УНР. Міністр внутрішніх справ УНР. Організатор та командир Дивізії морської піхоти Директорії УНР (1919-1921). Загинув у бою під час Другого зимового походу. Ім'я Адмірала Білинського присвоєно 36-й окремій бригаді морської піхоти Командування морської піхоти Військово-Морських Сил Збройних Сил України.

Пров. Галини Дидик (пров. Панфіловців)

Галина Томівна Дидик - діячка ОУН, референт підпільного Українського Червоного Хреста, зв'язкова і довірена особа Романа Шухевича - головного командира Української Повстанської Армії.

Пров. Надії Суровцової (пров. Пржевальського)

Надія Віталіївна Суровцова - українська громадська діячка, журналістка, авторка мемуарів. Редакторка іншомовних видань Міністерства закордонних справ УНР. Також перекладачка, за фахом історик. Доктор філософії. Працювала в Українській Центральній Раді. Як інструктор УЦР, вона проводила агітаційну роботу на Уманщині, їздила по селах, була заступником голови уманської «Селянської Спілки». Під час Гетьманату - співробітник секретаріату Міністерства закордонних справ. У 1927 заарештована органами ГПУ СССР, засуджена і заслана в табори ГУЛАГ СССР. Лише 1954 звільнена.

Пров. Марії Мартинюк (пров. Софії Ковалевської)

Марія Федорівна Мартинюк. У 1945 році, повертаючись зі школи, була заарештована органами НКВС, як звʼязкова Української Повстанської Армії. До повноліття вона утримувалась під слідством в Коломийській тюрмі, а тоді була засуджена на 10 років увʼязнення і перебувала в тюрмах Львова, Києва, Харкова та в таборах Мордовії. У 1953 році її було звільнено за амністією, а пізніше реабілітовано згідно Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні».

Повернувшись із заслання в Україну працювала в Карпатах на лісорозробках, вийшовши заміж, переїхала до Канева і влаштувалась в «Дніпробуд» у відділ робітничого постачання, звідки і пішла на пенсію. Полум’яна патріотка України, член Всеукраїнського об’єднання ветеранів Марія Мартинюк проводила національно-патріотичне виховання молоді, разом із українськими патріотами брала активну участь у всіх державницьких заходах, які проводилися у Каневі.

Пров. Віри Борушевської (пров. Пацаєва)

Віра Григорівна Борушевська – псевдо «Трава», голова Черкаської обласної організації всеукраїнського братства ОУН-УПА. 6 травня 2021 року Черкаський міськвиконком визнав Віру Григорівну «Борцем за незалежну Україну у ХХ столітті».

За інформацією пресслужби Черкаської міської ради

Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в